Окт 13
Воскресенье

Нові статті

Вікторина "100 фактів про Данію" 1-ша частина
2023-04-26 19:37:23
Для Євроклубів - Артем Яковлев


Ти знаєш який важливий день 6 жовтня?
2021-10-06 20:05:38
НОШ №45 - Administrator


ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОНКУРС «ГОЛОС НАЦІЙ – ФОЛК 2021»
2021-08-17 13:17:57
Загальний розділ - Administrator


P90227-1018...
IMG_1153
JoomlaWatch 1.2.12 - Joomla Monitor and Live Stats by Matej Koval

Translate

Авторизація

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з напрямків діяльності учнівського самоврядування PDF Печать E-mail
Автор: Артем Яковлев   
13.02.2012 22:12
Недоступен ни однин перевод.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

argaiv1912

з напрямків діяльності учнівського самоврядування

Пояснювальна записка.

 

В нашій країні, як і в нашому місті, велике значення надається розвитку самоврядування.

Гострі проблеми виховання сучасного підростаючого покоління диктує необхідність підвищення ефективності виховної роботи в системі освіти.

Згідно до вимог Міністерства  освіти і науки, в кожній школі створено систему виховної роботи.

Сьогодні, у величезній мірі саме від школи залежить чи придбають учні «базовий набір соціальних компетенцій» і стануть  повноцінними громадянами своєї держави, чи виявляться непристосованими до життя у суспільстві.

Одним з напрямів побудови шкільних виховних систем є розвиток учнівського самоврядування.

У сучасній теоретичній та методичній літературі немає єдиної думки з визначення терміну « шкільне самоврядування». Крім того, більшість авторів, розгядаючи учнівське самоврядування, пишуть про це, як про вже давно існуюче явище. Тому теоретики та практики по-різному приймають одні й ті самі педагогічні факти, чи одним  терміном називають різні поняття.

Мова йде про такі поняття, як « самоврядування», «учнівське шкільне самоврядування», «соуправління» та ін.

Різне тлумаення, можливо, одна з причин тому, що в навчальних закладах ця дитяча організація набула різної форми. При цьому цілі і завдання поставлені приблизно однакові.

Деякі педагоги і сам термін «самоврядування» трактують по-різному.

В «Педагогічній енциклопедії» учнівське самоврядування розглядається як участь дітей в управлінні та керівництві ділами свого колективу.   Незаперечуючи цього, деякі науковці роблять акцент на різних словах. Беруть за основу керівництво колективом  та розглядають самоврядування, як частину сисмети управління. Інші розуміють самоврядування - як форму організації колективного життя. Ще деякі – як можливість учнів реалізувати своє право на активну участь в управлінні навчально – виховним процесом в школі.

Наше розуміння місця учнівського самоврядування у структурі школи засновано на наступних нормативних документах:

- Конституція України. 28.06 1996 р. (Розділ 2 «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина», ст. 36, ст.37, ст.38);

- Закон України «Про освіту» ( ст.51);

- «Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти» (Рішення колегії МОН від 28.02 1996 р. № 2 /4 -8);

- Програма «Основних ориєнтирів виховання учнів 1 -11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України». (Наказ МОН, МС України від 31.10 2011р. № 1243, розділи № 2, 3);

- Методичні рекомендації науково – методичного центру м. Миколаєва, грудень 2011 р. «Деякі аспекти методичного забезпечення реалізації «Основних ориєнтирів виховання учнів 1 – 11 класів»;

Поряд з владою директора, в школі повинна існувати влада учнів, педагогів та батьків ( соуправління).

Те, чим будуть керувати та займатися всі учасники навчально – виховного процесу, визначає Устав школи та супутні йому внутрішні акти, Устав учнівського самоврядування. Форми цієї діяльності може вибрати сам навчальний заклад.

Органи учнівського самоврядування можуть бути створені в різному форматі.

Форми цієї дитячої влади  може вибирати сам учбовий заклад. Органи самоврядності бувають «спільними», з участю і педагогів, батьків і учнів – наприклад, Рада школи; чи «роздільними» – наприклад, учнівська Рада за участю виборних дитячих чи юнацьких представників з класних колективів. Органи шкільної самоврядності, сформовані учнями, прийнято називати органами учнівського самоврядування.

Головний сенс самоврядування полягає в тому, що з його допомогою учасники шкільного життя дістають можливість впливати на шкільну політику – як через участь в ухваленні рішень, якими керується адміністрація учбового закладу, так і через власну активність в управлінні навчально – виховним процесом. Самоврядування робить шкільне життя предметом спільної творчості всіх її учасників.   Які цілі і завдання поставлені перед учнівським самоврядуванням?  Хоча в різних навчальних закладах можуть бути поставлені різні цілі, згідно напрямку діяльності цього закладу, але є ті, що об’єднують діяльність всіх закладів.

Пропонуємо вам ті цілі і завдання, які об'єднують діяльність учнівського самоврядування в різних учбових закладах.

 

ЦІЛІ:

- формування готовності кожного учня до особистісного самовизначення, набуття досвіду демократичних стосунків, до самовиховання і саморозвитку;

- створення  умов для розвитку та реалізації науково – пізнавального, творчого потенціалу кожного учня;

- розвиток організаторських здібностей та соціальної активності учнів;

- виховання національної свідомості, любові до рідного краю, вивчення його історії, культури та традицій народу України та поважного толерантного ставлення до культури та традицій інших народностей;

- формування правової культури, виховання моральної відповідальності за доручену справу;

- підтримка ініціативи в проектній діяльності;

- надання можливості учням самостійно планувати і організації свого учнівсько життя, позакласної діяльності, поважая законність та права всіх учасників навчально-виховного процесу;

- створення можливості реалізації творчих ідей в суспільному житті та розвиток управлінських навичок в реалізації цікавих справ;

- виховання відповідальності за збереження життя завдяки створенню та дії екологічних агітбригад, агітбригад «За здоровий спосіб життя, ДЮПів, команд ЮІР;

 

ЗАВДАННЯ:

- підтримка ефективної взаємодії учнів, батьків, вчителів в умовах розвитку виховної  системи школи;

-  надання  дітям та молоді знань, вмінь та навичок самоврядуваня, демократичного стилю взаємовідносин;

-  залучення учнів до удосконалення своєї особистісті, створення умов для розвитку здібностей  та реалізації інтересів, розвиток світогляду,  самостійності та самосвідомості;

- виховання позитивного ставлення до загальнолюдських цінностей та норм колективного життя, законам держави, розвиток громадянської та соціальної відповідальності за себе, оточуючих, своєї країни;

- надання учням реальної можливості разом з педагогами, батьками  прогнозувати, використовувати, виконувати та аналізувати навчально – виховний процес ;

- створення в школі умов для самостійності, самодіяльності, реалізації ініціатив учнів;

- формування та розвиток гуманістичної спрямованності особистості з усвідомленням громадянської позиції, почуття національної гордості;

-підготовка і проведення свят, фестивалів, виставок, конкурсів, змагань;

- виховання відповідальності  за дотримання порядку в школі, класі, організація чергувань та роботи по збереженню шкільного майна, підручників;

- організація пізнавальної, спортивно – оздоровчої діяльності,

- підтримка проектної, пошукової діяльності, творчої ініціативи

В кожному колективі є загальприйняті напрями роботи учнівського самоврядування. Це науки та освіти, господарчі питання та дісципліна, культура та спорт. Але змінюється час, змінюються і потреби. І вже виникають нові наппрями діяльності учнівського самоврядування.

Пропонуємо вам деякі з них.  Пропоновані напрями не є аксіомою, а пропонуються для подальшої реалізації в учнівських колективах, можуть бути доповнені і змінені.


Напрями діяльності учнівського самоврядування:

 

  1. 1. Волонтерський напрям: передбачає співпраця з громадськими і державними організаціями: Червоний Хрест, дитячим міським притулком, притулком для людей похилого віку, реабілітаційним центром ( по боротьбі зі шкідливими звичками), медичними установами, з радами ветеранів і так далі.

Пропоновані форми діяльності:

- створення агітбригад ( пропаганда здорового способу життя): виступ для мешканців мікрорайону, перед учнями школи; Можна використовувати роздавальний матеріал  (виготовлений у типографії чи намальований дітьми)

- проведення навчальних семінарів з надання допомоги в будь-яких надзвичайних ситуаціях;

-  випуск брошур з коротким описом алгоритму поведінки в найбільш поширених ситуаціях, в яких можна надати першу долікарську допомогу;

- допомога ветеранам Великої Вітчизняної війни та самотнім людям похилого віку (кожен клас повинен вести таку діяльність);

- привітання ветеранів Великої Вітчизняної війни зі святами, організація спільних зустрічив, вечорів - вогників, бесід ветеранів з учнівськими колективами;

- збір речей для дітей притулку, інтернатів, із малозабезпечених сімей;

- збір  коштів для придбання медичного обладнання в обласній дитячій лікарні або цільових персональних допомог;

- надання допомоги дітям - інвалідам (зустрічи, спілкування і т.д.);
- догляд за могилою Невідомого солдата, робота на Некрополі;

- проведення концертів у парках і скверах нашого міста (збірна колективів шкіл міста) до Дня Перемоги;

- концертна діяльність у військових частинах;

- проведення благодійних концертів, ярмарків, зустрічей;

- проведення концертів - зустрічей в дитячій обласній лікарні до Дня Святого Миколая.


2. Напрямок -  конфліктно - правовий:

- знайомство учнівських класних колективів зі Статутом школи та шкільного учнівського самоврядування, надання допомоги учням у дотриманні пунктів цих Статутів;
- посередництво у вирішенні внутрішньошкільних конфліктів на принципах добровільності. Захист прав людини і прав дитини,  викладені в Конституції і Конвенції ООН про права дитини.

Для початку, шкільним активістам необхідно познайомитися з цими документами. Вони є широко доступними - їх можна знайти практично в кожній бібліотеці. Звичайно ж, для більш глибокого розуміння змісту прав людини і прав дитини шкільним активістам необхідно пройти спеціальну підготовку.
- у кожній школі в доступному для учнів та батьків місці повиннно бути розміщено тексти Статуту школи, правил внутрішнього розпорядку та контактна інформація органів із захисту прав дитини. Домогтися виконання цієї норми закону – перші кроки по захисту прав школярів, які може зробити учнівська Рада;
- проводити рейтинг класів з дисципліни, переможців - нагороджувати на загальношкільних зборах, лінійках.
Внутрішньошкільні конституції, закони, звичаї, кодекси учнівської честі та інші робочі документи не повинні суперечити існуючим нормативним актам про Освіту в Україні. Одночасно прийняття на загальношкільних зборах документів має максимально враховувати місцеві умови, особливості і традиції виховного закладу, а також інтереси максимально можливої ??кількості учнів.

Всі документи, що розробляються органами учнівського самоврядування, повинні будуватися на основі громадської думки, проходити колективне обговорювання, оцінюватися експертами (внутрішньошкільних та позашкільними), затверджуватися на загальних зборах або конференції. В основу всіх документів повинні бути покладені моральні цінності, які спрямовані на повагу і захист особи всіх учасників навчально - виховного процесу, самостійності і суджень учнівського колективу.
Зміст внутрішньошкільних документів розширює ініціативу і забезпечує самостійність у вирішенні найрізноманітніших питань, пов'язаних, перш за все, з життям всього учнівського колективу. Тільки за наявності вищевказаних умов ці акти можуть з повною упевненістю називатися легітимними і демократичними у вищому значенні цих понять.



3. Інформаційний напрямок:
- інформування школярів про шкільні проблеми та шляхи їх вирішення, про будь-яку діяльність учнівського самоврядування, про участь учнівського колективу у шкільних, районних, міських, обласних, Всеукраїнських та Міжнародних заходах, конкурсах, змаганнях, олімпіадах і фестивалях;

- створення шкільних сайтів для шкільних електронних газет;

- створення сайту для інформації про діяльність Центру учнівського самоврядування;
- проведення семінарів з обміну досвідом;

- співпраця з ЗМІ міста, (звернення за допомогою в організації ЗМІ,  зустрічи з провідними журналістами міста, депутатами міської ради;

- створення шкільного телебачення при міському Центрі учнівського самоврядування.

4. Шефський напрямок - організація шефства старших над молодшими.
-організація динамічних пауз на перервах для учнів 1 - 5 класів
(Збір банку ігор для дітей 1 - 5 класів. );

- організація та проведення різного роду розважально-пізнавальних заходів для учнів 1 - 4 класів;

- організація та проведення спортивних змагань спільно з класними керівниками, вчителями фізичної культури і педагогом - організатором;

- проведення бесід з правового виховання учнів;

-проведення конкурсів - оглядів санітарного стану класних кімнат і територій школи, закріплених за класами; стану зошитів, щоденників, підручників, зовнішнього вигляду учнів;

- надання допомоги в організації дозвілля учнів 1 - 4 класів у канікулярний час;

- сприяння соціальному становленню особистості учнів;

- проведення занять з етикету, з організації самообслуговування;

- надання допомоги в оформленні та озелененні класних кімнат.



5. Зовнішні зв'язки  ( співпраця з Миколаївською міською Радою національних товариств, головами обласних національних товариств):

- організація роботи органів учнівського самоврядування з інтернаціональної діяльності;
- організація листування з однолітками з інших країн, взаємообмін делегаціями;
- як результат - створення в кожній школі - Центру інтернаціональної дружби або Євроклубу;
- створення при міській Раді національних товариств міського Центру інтернаціональної дружби учнівської молоді або Євроклубу;

- проведення конкурсу «Голос нації», конкурсів національних пісень і танців, національних культур;

- організація і проведення спортивних змагань або «Веселих стартів» (змішані інтернаціональні команди);

- організація виїзних концертів переможців конкурсів;

- участь в обласному фестивалі рідної мови;

- розміщення інформації на сайті.

6. Організаторський напрям:

- підтримка створення та діяльності Дружин юних пожежних, Дружин юних інспекторів дорожнього руху, агітбригад "Молодь обирає здоров'я» та екологічної агітбригади. Надання допомоги в придбанні костюмів і декорацій через звернення до загальношкільної Ради та до спонсорів, проведення ярмарків;

- організація і проведення внутрішньошкільних фестивалів за даними напрямками;

- підтримка дозвіллєвих, соціально-значущих та інших ініціатив школярів.

(Розробка рекомендації з підготовки команд, для ДЮП – питання до конкурсу «Знавців правил безпеки», для ЮІР - семінар з навчання юних регулювальників, показ виступів команд - переможців. Семінари з ознайомлення з вимогами та правилами проведення фестивалів. Рекомендації з проблем в даних напрямках)


7. Напрям з питань економіки та господарювання.

Для того щоб сучасному школяреві забезпечити соціальну адаптацію в суспільстві, необхідно озброїти його знаннями, вміннями, необхідними для формування правової, економічної та господарської культури. З цією метою органи учнівського самоврядування використовують ділові ігри, конкурси, тренінги та інші заходи, в основному спрямовані на освоєння нових знань в даному напрямі. Але головне - практична реалізація на даному етапі може проявлятися в діяльності щодо збереження шкільного майна, підручників, організація чергувань по класу і школі, дотримання порядку і дисципліни. Ця діяльність теж спрямована на дотримання Статуту школи.

- залучення класних колективів до шефства над навчальними кабінетами школи, організація допомоги  в ремонті і лагодженні навчальних посібників, приладів учнями.

8. Пізнавальний напрям «Наука і освіта»:

- проведення рейтингів класів за результатами  успішністю учнів, організація взаємодопомоги учнів у разі необхідності, вживання заходів до створення твердої громадської думки в середовищі учнів нетерпимості  до недбайливих учнів;
- спостереження за діяльністю предметних гуртків, піклування про їх безперебійність занять, допомога в організації тематичних предметних вечорів і тижнів;
- проводення спеціальних заходів по боротьбі за успішність учнів (огляд зошитів, рейди, випуск бюлетенів і т.п.);

- щорічна  участь в організації внутрішньошкільних олімпіад з предметів, проведенні науково-дослідних конференцій.

 

9. Представницький напрямок:

участь представників учнівського активу в класних і загальношкільних радах, до складу яких входять представники педагогічного, батьківського та учнівського колективів, для обговорення шкільних проблем і прийняття рішень щодо їх усунення, вироблення плану спільної роботи, залучення для участі в шкільному житті всіх учасників навчально - виховного процесу.

 

ДОДАТКИ:

Вищий орган шкільного учнівського самоврядування - загальношкільні збори (рада, конференція). Ці збори проводиться в міру необхідності, але не рідше 2 разів на семестр. На цих зборах відбувається обговорення важливих для навчально-виховного процесу в школі рішень; розглядають і затверджують план роботи, оцінюють діяльність шкільного активу (за потребою і активу класів), знайомлять учасників з позашкільною діяльністю учнівського самоврядування.
Діяльність активів класів:

- організовують і виконують рішення шкільного активу;

- організовують і виконують рішення класного активу;

- забезпечують виконання Статутів школи і учнівського самоврядування;

- організовують підготовку та участь у класних і шкільних заходах.



Основні форми діяльності.


• Соціально значимі КТД, корисні для учнів школи і села.


• Пізнавальні ділові колективні справи (огляди, конкурси).


• Рольові і творчі справи (ігри, КВК).

• Суспільно значимі операції: пошукові, дослідницькі, творчі, шефські, трудові та інші акції.


• Залучення учнів до гуртків, спортивних секцій, в клуби за інтересами.


• Конкурси плакатів та малюнків.


• Військово-патріотичні заходи.


• Змагання між класами по успішності, дисципліні, участі у житті школи та класу.


Кожний член учнівського самоврядування повинен мати доручення. Розрізняють доручення колективні та індивідуальні, постійні і тимчасові, епізодичні, складні за змістом і прості. Принципово важливі в даний час групові доручення, що дають відчуття причетності до колективного справі, які спонукають активність дитини.

За ступенем складності і організаційного характеру можна виділити:
-   доручення виконавського характеру;

-         доручення, потребують певних здібностей (малювати, фотографувати і т.д.);

-         доручення творчого характеру, які передбачають здатність придумати, розробити, зробити щось нестандартно;

-         доручення, пов'язані з керівництвом групою (президент та віце-президенти шкільного учнівського самоврядування, мери та члени активів школи та класу);

-                     доручення інструктивного характеру, коли треба вчити інших.

Вибір і розподіл доручень визначаються необхідністю конкретного колективу учнів, завданнями виховання особистості дитини, наявністю різних видів діяльності.
За змістом діяльності різняться такі індивідуальні та колективні доручення: суспільно-політичного характеру, соціально значущої і трудової спрямованості, облікові, спортивно-ігрові, організаційні. 
Принцип звітності: правильно організована звітність сприяє розвитку особистості, є засобом самооцінки моральних якостей. Звітність необхідно розглядати як систематичний метод стимулювання соціальної активності і не зводити її до разових форм.

 

-                     Принцип гласності: сприяє інформованості колективу про роботу органів самоврядування, виконання громадських доручень. Тут важливо аналізувати роботу всіх членів активу та інформувати про неї всіх учнів. Заохочуання дипломами та грамотами активістів учнівського самоврядування.



Шляхи залучення учнів до самоврядування


Одна з тенденцій розвитку учнівського самоврядування - збільшення числа дітей і підлітків, які беруть участь в організації життя класу. Це здійснюється різними шляхами:

участь класу у КТС, де передбачена участь всіх членів колективу;
постійне розширення сфери діяльності колективу класу;
розширення прав і обов'язків органів самоврядування;
поступове розширення зв'язків з іншими колективами (як у школі, так і за її межами);
зміна способів залучення учнів до виконання організаторських функцій;
зміна характеру відносин у колективі, лідерів та активу;


Самоврядування в класі можливо тоді. Коли це стає стилем  життя конкретного колективу.

Допомагають створити цей стиль:

участь всіх учасників в колективному плануванні;

організація в класі тимчасових груп чи бригад, штабів. призначених для підготовки та проведення конкретних тимчасових справ;

почергове виконання обов'язків чергового командира, президента, мера, голови та секретаря зборів;

колективний аналіз і оцінка всіх проведених справ;

регулярні самозвіти учнів про виконання доручень.

Класні збори.

Збори формують громадську думку, сприяють виробленню навиків і умінь демократичної культури учнів, представляють  право кожному взяти участь в обговоренні існуючих проблем в своєму колективі. Збори стають школою формування демократичної культури при дотриманні певних педагогічних умов:

-              Тематика зборів повинна відповідати потребам колективу, бути цікавою, розширювати поле соціальної активності кожної дитини. Тематика не вигадується, вона стає результатом аналізу життєдіяльності колективу.

-              Залучення учнів до підготовки зборів: повинна працювати редколегія або прес-центр для інформаційного забезпечення, вивчення суспільної думки з питань, які виносяться на збори ( анкетування);

-              Підготовка виступу учнів, які готують дані збори;

-              Підготовка і висунення пропозицій з даної теми;

-              Захист висунуих пропозицій, прозиції щодо шляхів реалізації;

-              Узагальнення думок і пропозицій прес-центром та знайомство з цим громадськості;

-              Можливо використання виступу, згідно з темою зборів, агітбригад чи інших колективів;

-              Згідно планування, створення творчих чи інших тимчасових груп, які потрібні для підготовки наступних заходів;

-              На збори можна запросити кураторів ( вчителів чи батьків), працівників різних установ ( в залежності від теми зборів);

-              Підготовка проекту рішення зборів, обговорення цього проекту, визначення строків виконання та реалізації завдань;

 

 

МОДЕЛЬ  УЧНІВСЬКОГО  САМОВРЯДУВАННЯ

“ШКОЛА  ЖИТТЯ”

 

 

 

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ   ШКОЛИ   I – Ш  ступенів  № 45

м. МИКОЛАЄВА

 

Школа – одна з головних ланок формування особистості учня. Тому, виходячи із існуючих вимог побудови демократичного суспільства, Закону України “ Про загальну середню освіту”, перед колективом загальноосвітньої школи № 45 постало завдання по створенню самостійної виховної системи школи, яка б відповідала діючому законодавству, давала можливість учням реалізовувати свої права, виконувати свої обов'- язки, була б націлена на демократичність стосунків учасників навчально-виховного процесу.

У 1995-96 навчальному році така система в школі була створена, теоретично обґрунтована і введена в практичну діяльність, постійно розвиваючись та поповнюючись новими напрямками роботи, вимоги до проведення яких стають на сучасному етапі розвитку суспільства.

Одним із напрямків роботи виховної системи ЗОШ № 45 передбачена  робота органів учнівського самоврядування, які і були створені у 1995 –1996 навчальному році  по ініціативі учнів і узгодженні з педколективом. Після чого була розроблена структура, Устав, проведені вибори активу цього учнівського формування. Педколектив школи сприяв формуванню, розвитку та роботі учнівського самоврядування як одній з найактивніших форм громадянського виховання, державно-громадянського управління навчальним закладом. З роботою органів самоврядування учнів органічно пов’язана проблемна тема, над якою працює педагогічний колектив: “Формування особистості дитини через розвиток його індивідуальних здібностей в процесі навчання і виховання”. В їх роботі реалізуються вимоги “Концепції виховання дітей і молоді в національній системі освіти” через формування соціальної активності. Одним із головних шляхів реалізації співпраці учнівського  і педагогічного колективів є підвищення професіоналізму вчителя і класних керівників, перехід на демократизацію стосунків педагогів з учнями. Тому педагогічний колектив школи постійно вивчає досвід , зміст і методи діяльності по розвитку учнівського самоврядування, співвідношення його до сучасних вимог розвитку суспільства з метою занесення прийнятих елементів до роботи органів учнівського самоврядування нашої школи, що дає можливість перспективи їх розвитку.

Модель, структура органів учнівського самоврядування була вибрана не випадково. Школа – це невеличка країна, класи – її міста. Тому у нашій шкільній країні повинен бути свій Президент, його заступники –  віце – Президенти, працюючі з різних напрямків, та Уряд, до складу якого ввійшли Мери усіх класів. Звичайно, наші класи – це первинні, органічно згрунтовані, з певними закономірностями внутрішнього життя, народженими спільною життєдіяльністю, зі своїм активом ( мером та його заступниками ) колективи.

Вся ця структура співпрацює з педагогічним колективом школи ( Верховною радою).

Поштовхом до створення такої системи були події, які відбувалися як в нашій Державі,так і в нашому місті. Під час складної економічної ситуації в Миколаєві було створено суспільне об’єднання “Муніципальна ініціатива”, яка мала за мету пошук шляхів для виходу міста з економічної кризи.

Шкільну модель учнівського самоврядування було названо “ Школою життя “. В роботі органів учнівського самоврядування нашої школи закладено об’єднання зусиль та співпраця адміністрації, педколективу, учнівського колективу, та державних суспільних інституцій. Для цього є узгоджений план спільної роботи школи з понад 18 державними і суспільними органами і організаціями.

Творчість – обов’язкова умова самодіяльності, тому у нашій школі створено творче об’єднання молоді (Т О М ) “Дзеркальне відображення”, до складу якого увійшли усі творчі колективи школи, в тому числі: і фольклорний колектив “Стежинка”, і вокальна студія “ Солов’їна роща”, і Дружина юних пожежних “Просто діти”, і багато інших.

Є над чим попрацювати органам учнівського самоврядування. КТС – колективні творчі справи надають можливість залучити до активної діяльності якомога більшу кількість учнів, надаючи їм тимчасові доручення.

Модель та структура органів учнівського самоврядування школи розрахована на включення в безпосередню роботу учнів 5 – 11 класів. В посередню  роботу включені учні 1-3 класів через їх класних керівників та учнів старших класів, яким даються постійні або тимчасові доручення співпраці з молодшими школярами. 1 – 3 класи не мають мерів та його заступників, але приймають участь у виборах Президента школи.

За шість років практичної роботи органів учнівського самоврядування школи, як сама модель в цілому, так і окремі напрямки її структури дали свої позитивні наслідки. За ці роки роботи наша школа стала базовою по виховній роботі в місті, у нас проводяться семінари – практикуми для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів області і міста, педагогів – організаторів і заступників директорів шкіл з виховної роботи, консультації для директорів шкіл міста  з різних питань, в тому числі з досвіда роботи органів учнівського самоврядування.

Для того, щоб модель спрацьовувала, треба проводити навчання лідерів учнівського колективу усіх рівнів, методичні заняття для педагогічного колективу. Так, на педраді по темі:” Роль педагога в формуванні громадянської позиції школяра” були розглянуті ці питання і передбачені заходи по перспективі активізації цих напрямків роботи. Педколектив нашої школи вважає, що в навчально – виховній роботі відсутні такі напрямки, до яких не можна було б залучити в тій чи іншій формі органи учнівського самоврядування, тому удосконалення, активізація їх роботи має перспективу постійного розвитку за умови професійного педагогічного керівництва і педагогічної допомоги в їх роботі, а це обумовлено професійною компетентністю педпрацівників і їх зацікавленністю.

Окрім того, враховуючи, що учні в своїх органах лише навчаються самоврядуванню і потребують постійної педагогічної допомоги, а в такій школі, як наша, де контингент учнів складає понад 1200 школярів, тим паче школа працює в дві зміни, доцільно було б ввести окрему одиницю  педпрацівника, який би займався безпосередньо роботою органів учнівського самоврядування, надавав би учням постійну педагогічну, кваліфіковану допомогу, координував би співпрацю учнівського колектива з педколективом, адміністрацією, позашкільними організаціями. Це б, в свою чергу, дало новий поштовх

для активізації роботи в школах органів учнівького самоврядування, удосконалення їх роботи, розширення спектру їх діяльності.

 

Загальне положення.

-              Організація учнівського самоврядування «Школа життя» - добровільна молодіжна громадська організація, що здійснює свою діяльність згідно Конституції України. 28.06 1996 р. (Розділ 2 «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина», ст. 36, ст.37, ст.38); Закону України «Про освіту» ( ст.51); «Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти» (Рішення колегії МОН від 28.02 1996 р. № 2 /4 -8);Програми «Основних ориєнтирів виховання учнів 1 -11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України». (Наказ МОН, МС України від 31.10 2011р. № 1243, розділи № 2, 3); Уставу загальноосвітнього закладу I – III ступенів № 45.

-              Повна назва організації – учнівське самоврядування МЗШ № 45 «Школа життя».

-              Юридична адреса: 54028 м.Миколаїв, 4 Поздовжня, 58.

 

Мета та завдання:

- створення умов для самовизначення кожного члена учнівського самоврядування;

- набуття навичок демократичних відносин, керування колективом, самостіного прийняття рішень і відповідальності за їх втілення;

- набуття вмінь співпраці з педагогічним та батькивським колективами;

- створення умов для реалізації творчих та інтелектуальних здібностей учнів;

- розвиток організаторських здібностей учасників організації;

- виховання патріотизму, любові до своєї країни і рідного краю та толерантного ставлення до народів інших країн, їх культури, історії та традицій;

- формування правової культури, набуття правових знань та вмінь загальними зусиллями вирішення проблем;

- участь у проектній діяльності як міського, так і міжнародного рівнів;

- набуття вмінь самостіного плануваня своєї діяльності, організації і проведення заходів;

- виховання відповідальності за  дотримання порядку в школі, класі, організація чергувань, організація роботи по збереженню шкільного майна, підручників;

- щодо проведених заходів, та обговорення.


-



ФУНКЦІОНАЛЬНІ  ОБОВ’ЯЗКИ  ПРЕЗИДЕНТА.

(Співпрацює з директором, адміністрацією, педпрацівниками, техпрацівниками школи, батьківьким комітетом, Радою школи.)

Президент обирається з членів учнівського колективу старших класів,  спрямовує роботу органів учнівського самоврядування шкільної держави та муніципалітетів класів, рекомендує та підтримує кращих та активних учнів на посади керівників учнівського самоврядування. Сприяє і підтримує діяльність всіх гілок і напрямів учнівського самоврядування. Бере активну участь у діяльності Міського центру учнівського самоврядування. Є зв’язуючою ланкою між Центром та самоврядуванням школи. Сприяє плідній співпраці учнів і вчителів, надає допомогу в підготовці і проведенні всіх заходів, плануємих у школі.

 

ПРЕЗИДЕНТ  ПОВИНЕН:

 

-            дотримуватися Статут школи;

-            бути прикладом в навчанні, поведінці для товаришів, бути лідером в усіх добрих справах;

-            надавати допомогу всім муніципалітетам класів, які її потребують;

-            брати активну участь в плануванні роботи Ради мерів;

-            готувати і проводити засідання Ради мерів;

-            брати активну участь в навчально-виховному процесі;

-            доносити до учасників учнівського самоврядувння «Школа життя» всі пропозиції Центру учнівського самоврядування.

 

ПРЕЗИДЕНТ  МАЄ  ПРАВО:

-            брати участь у виборах Президента школи, виставляти свою кандидатуру на посаду Президента школи або мера класу;

-            обирати собі команду віце-Президентів з числа інших кандидатів, які виставляли свої кандидатури на виборах Президента і не набрали достатню кількість голосів;

-            запрошувати, у разі потреби, адміністрацію школи на засідання Ради мерів;

-            приймати участь в засіданнях адміністрації школи при директорі, засіданнях педагогічної ради з питань, які потребують спільного узгодження;

-            вносити свої пропозиції на засідання Ради мерів, на засідання адміністрації при директорі, на засідання педагогічної ради;

-            вносити пропозицію на Раді мерів, у разі потреби, щодо зміни лідерів органами учнівського самоврядування класами-муніціпалітетами;

-            здійснювати контроль за роботою віце-Президентів;

-             брати участь у батьківських зборах та засіданнях шкільної Ради, ініціювати питання, пов'язані з діяльністю Ради мерів;

-            координувати хід підготовки та проведення загально-шкільних заходів. Вести пропаганду по дотриманню Статуту школи, здорового образу життя, Правил дорожнього руху, Правил пожежної безпеки, Закона цивільної оборони, Правил безпеки на воді та ін.

 

ФУНКЦІОНАЛЬНІ  ОБОВ’ЯЗКИ  ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТА

З  НАУКИ  ТА  ОСВІТИ.

 

(Співпрацює з заступником директора з навчально – виховної роботи, педагогом – організатором, педагогічним колективом школи. Обирається з претендентів, які висунули свою кандидатуру на вибори  Президента. Сприяє пидвищенню рівня знань учнів школи, зменшенню кількості пропусків уроків за невідомих причин. Слідкує за Рейтингом класів у графі “Наука і освіта”)

 

 

ВІЦЕ – ПРЕЗИДЕНТ З НАУКИ  ТА  ОСВІТИ  ПОВИНЕН:

 

-            брати активну участь у підготовці та проведенні засідань Ради мерів;

-            слідкувати за навчальним процесом, проводити рейди з відвідування та успіхів учнів школи, особливо учнів, потребуючих на допомогу;

-            проводити навчання заступників мерів класів з питань щодо допомоги  у навчально-виховному процесі;

-            докладати на Раді школи, педраді та інших зборах результати діяльності;

-            організовувати та брати активну участь у рейдах по виявленню порушників дисципліни та інших порушень Статуту школи;

-            надавати допомогу в організації та проведенні предметних тижнів;

-            наявну інформацію надавати до шкільної газети.

 

 

ВІЦЕ – ПРЕЗИДЕНТ З  НАУКИ  ТА  ОСВІТИ  МАЄ  ПРАВО:

-            брати участь у виборах до органів самоврядування як в школі, так і в своєму класі;

-            виносити на Раду мерів свої пропозиції, обговорювати інші;

-            звертатися з виникшими питаннями до Президента школи, заступника директора з навчально - виховної роботи, педагога- організатора;

-            звертатися до класних керівників з пропозиціями по поліпшенню успішності в керованих ними класах;

-            звертатися до педради, Ради школи зі своїми пропозиціями;

-            створювати тимчасові групи допомоги, потребуючим на неї;

-            брати участь у виборах Президента школи;

-    вести облік балів з результатів навчання, які вносяться до Рейтингу класів школи.

 

 

 


 

ФУНКЦІОНАЛЬНІ  ОБОВЯЗКИ  ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТА З ГОСПОДАРЧИХ  ПИТАНЬ  ТА  ДИСЦИПЛІНИ.

 

( Співпрацює з заступником директора з адміністративно-господарчих питань, педагогом-організатором, педагогічним колективом. Обирається з тих учнів, які висували свої кандидатури на виборах Президента школи. Відповідає за рейтинг класів у графі

“ Господарчі питання та дисципліна”)

 

 

ВІЦЕ – ПРЕЗИДЕНТ  З ГОСПОДАРЧИХ ПИТАНЬ  ТА  ДИСЦИПЛІНИ  ПОВИНЕН:

-            організовувати та слідкувати за чергуванням класів по школі, дотримуванням виконання Державного гімну та підйому прапора;

-            проводити заняття з заступниками мерів класів з господарчих питань та дисципліни;

-            надавати допомогу в підтримці порядку під час шкільних перерв;

-            організовувати чергування учнів під час проведення загальношкільних заходів;

-            зберігати шкільне майно, навчати цьому інших;

-            організовувати та брати участь у всіх рейдах, які проводить актив школи;

-            брати участь в підготовці та проведенні засідань Ради мерів;

-            докладати про роботу не меньше ніж два рази у півріччя;

-            надавати інформацію до шкільної газети;

-            проводити рейди по перевірці та збереженню шкільних підручників.

 

 

ВІЦЕ – ПРЕЗИДЕНТ  З  ГОСПОДАРЧИХ  ПИТАНЬ  ТА

ДИСЦИПЛІНИ МАЄ  ПРАВО:

-            проводити навчання заступників мерів класів з господарчих питань та дисципліни;

-            виходити зі своїми пропозиціями на засідання Ради мерів, педагогічної ради, засідання адміністрації;

-            брати участь у виборах Президента школи, виставляти свою кандидатуру на посаду Президента школи або мера класу;

-            запрошувати учнів, які порушують дисципліну на засідання Ради мерів;

-            виносити свої пропозиції по проведенню нових акцій,  які спрямовані на підвищення рівня культури та  збереження шкільного майна.

 


 

ФУНКЦІОНАЛЬНІ  ОБОВ ЯЗКИ  ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТА

З ПИТАНЬ КУЛЬТУРИ  ТА  СПОРТУ.

 

(Співпрацює з заступником директора з виховної роботи, педагогом – організатором школи. Обирається з учнів, які висунули свою кандидатуру на посаду Президента школи, але не отримали достатню кількість голосів. Слідкує за Рейтингом класів школи у графі «Культурно- масові заходи та спортивні змагання».)

 

 

ВІЦЕ – ПРЕЗИДЕНТ З КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ

ПОВИНЕН:

-            брати участь в підготовці та проведенні усіх загальношкільних заходах;

-            надавати посильну допомогу усім класним колективам, які її потребують, під час підготовки  цих заходів;

-            надавати допомогу заступнику директора з навчально-виховної роботи під час проведення предметних тижнів;

-            брати участь в проведенні засідань Ради мерів, вносити свої пропозиції щодо проведення заходів;

-            брати участь в складанні плана виховної роботи школи;

-            організовувати акції по збору майна для малозабезпеченних дітей, сиріт та інших, які потребують на цю допомогу;

-            проводити акції по збиранню макулатури та металобрухту.

 

ВІЦЕ – ПРЕЗИДЕНТ  З КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ

МАЄ ПРАВО:

 

-            брати участь у виборах Президента школи, виставляти свою кандидатуру на посаду Президента школи або мера класу;

-            вносити свої пропозиції на засідання Ради мерів;

-            звертатися з питаннями та пропозиціями до адміністрації школи, педагога-організатора, заступника директора з виховної роботи;

-            притягувати до участі у проведенні загальношкільних заходів колективи класних муніципалітетів;

-            звертатися за допомогою до членів педагогічного колективу школи;

-            брати активну участь у спортивних заходах, які мають місце у школі та поза нею;

-            звертатися з пропозиціями та інформацією до шкільної преси.

 


 

Обов'язки  чергового муніципального класу.

  1. Чергування по школі проводиться за графіком, затвердженим ДИРЕКТОРОМ школи і ЗАСТУПНИКОМ ДИРЕКТОРА з ВИХОВНОЇ РОБОТИ.
  2. Клас, що заступає на чергування, приймає чергування від попереднього класу в п'ятницю на лінійці після 6 уроку.
  3. Мер, заступник мера з господарчих питаннь та дисципліни перевіряють стан збереження шкільного майна ( стін, шибок, дверей) і їхню чистоту. У випадку виявлених порушень і псування майна, клас, що здає чергування, повинен усунути недоліки.
  4. Заступник мера з господарських питань призначає чергових у їдальню(2 чоловіка), у вестибюлі (1 чоловік), чергових по поверхах.
  5. Наприкінці кожного навчального дня черговий клас виносить сміття з урн, розташованих на поверхах.
  6. По закінченню чергування черговий клас випускає стінгазету «Голос чергового», у якій повідомляє про всі порушення дисципліни, що відбулися за минулий тиждень, про спізнившихся на заняття.
  7. На кожну лінійку черговий клас готує інформацію про минуле чергування.
  8. Весь клас у період чергування носить нарукавні пов'язки.
  9. Черговий клас відповідає за дотримання ритуалу при підйомі Державного прапора України і виконанні Гімна України.

 

КЛАС ВВАЖАЄТЬСЯ ЗАКІНЧИВШИМ ЧЕРГУВАННЯ, ЯКЩО В НЬОГО ПРИЙМЕ ЧЕРГУВАННЯ НАСТУПНИЙ КЛАС.

ЧЕРГОВИЙ КЛАС ПРИХОДИТЬ ДО ШКОЛИ о 7.30.

ОБОВ'ЯЗКИ  ЧЕРГОВИХ  У ВЕСТИБЮЛІ.

  1. Стежити за санітарним станом вестибюля і шкільного ґанку.
  2. Не допускати в школу сторонніх осіб, відвідування яких не пов’язано з навчально - виховним процесом.
  3. Вести журнал щоденної передачі чергування, вписуючи в нього наступну інформацію:

призвище чергового, хід чергування, події за період чергування на території школи, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка не є членом педагогічного колективу, і яка відвідала школу, ціль відвідування.

  1. Чергові передають журнал у п'ятницю наступному черговому класу.
  2. У випадку проникнення у школу сторонньої особи, черговий зобов'язаний негайно сповістити про це чи АДМІНІСТРАЦІЮ, чи будь-якого працівника школи.

 

 

 


 

ПОЛОЖЕННЯ

про Рейтинг класів – муніципалітетів

 

  1. РЕЙТИНГ успішності:

Підсумкові бали виводяться віце - Президентом школи з науки та освіти, заступником мера з науки та освіти, заступником директора з навчально - виховної роботи на основі звітів вчителів - предметників.

Враховується також участь класів, що приймають участь у предметних тижнях, шкільних, районних і   міських олімпіадах. Участь учнів в олімпіаді  додає класу 5 балів, а призове місце – 10  балів. У цій же графі віднімають бали, зараховані за пропуски занятьучнями без поважної причини, регулярні  запізнення на уроки.

 

  1. РЕЙТИНГ за творчу і спортивну діяльність учнів:

Підсумкові бали виводяться віце - Президентом школи з культури і спорту, заступниками мерів з культури і спорту, заступником директора з виховної роботи, педагогом - організатором школи за підсумками участі класів у КТС, різних заходах, проведених у школі і поза нею. Враховується також і участь учнів у конкурсах, проведених на будь-якому рівні. Найбільше оцінюється творча ініціатива, що виявляється самими учнями.

Також оцінюється участь учнів у будь-яких спортивних заходах, проведених у школі, районі, місті, області.

Чим вище якість підготовки класу, тим вище виставляється бал. У цій же графі оцінюється й ініціатива з шефської роботи: з молодшими школярами, ветеранами Великої Вітчизняної війни, воїнами – інтернаціоналістами, з усіма, хто має потребу в увазі та допомозі.

 

  1. РЕЙТИНГ за трудову діяльність учнів.

Підсумкові бали виводяться віце – Президентом школи з господарчих питань і дисципліни, заступниками мерів з господарчих питань і дисципліни, заступником директора з АХЧ, а також при участі заступника директора з виховної роботи, педагога – організатора.

У суму цих балів входить: дисципліна і порядок, підтримувані класами – муніципалітетами в школі, дотримання учнями цих класів Статуту школи, догляд за закріпленою пришкільною територією, проведення рейдів з наявності і стану підручників, з наявності щоденників ( доведення до відома батьків і класних керівників про їхню відсутність ).

Заохочується проведення заходів на культурно – етичні теми, бесіди з молодшими школярами про правила поведінки на уроках, під час перерв і в позаурочний час.

Також враховується і робота класного колективу з «педагогічно - занедбаними» учнями.

Заохочується ініціатива з благоустрою школи і пришкільної території, ремонту шкільного майна, допомога в організації літньої практики.

 

 

  1. РЕЙТИНГ по чергуванню на території школи та у класах.

Підводяться підсумки Президентом школи, віце – Президентом з господарських питаннь та дисципліни, педагогом – організатором школи.

Враховується виконання черговим класом Правил для чергового класу, зовнішній вигляд, випуск газети “Голос чергового”, оцінка чергування технічним персоналом.

 

 

Результати перерахованих вище граф РЕЙТИНГУ підводяться кожен семестр і вивішуються на стенді для ознайомлення з ними учасників навчально – виховного процесу.

Наприкінці навчального року переможці по усім графам (окремо по кожній та у сумі) будуть оголошені і нагороджені на Урочистій лінійці, присвяченій святу “Останнього дзвоника”.


РЕКОМЕНДАЦІЇ

педагогічному колективу, що починає формування чи вводить нові напрями діяльності  органів учнівського самоврядування у своїх навчальних закладах.

 

Мета даного методичного посібника:

-            навчити методиці організації учнівського самоврядування;

-            сформувати розуміння необхідності розвитку учнівського самоврядування як способу рішення виховних завдань і проблем школи в цілому;

-            знайомство з новими напрямами діяльності учнівського самоврядування;

-            допомога в розробці системи самоврядування в класі, школі ( доручення, їх зміст і функції, форми класних зборів);

-            навчання організаторським навичкам і вмінням при виконанні доручень;

-            залучення чнів до самоврядувальної діяльності ( завдяки тимчасових доручень, стимулюванню активної участі у справах, колективної творчої діяльності);

-            об’єднання зусиль всіх учасників навчально – виховного процесу на рішення спільних завдань.

Показники розвитку самоврядування в класі:

-            самостійність при прийнятті рішень;

-            рівність прав членів колективу;

-            ініціативність і творчість;

-            єдність прв і обов’язків членів колективу;

-            єдність слов і дії;

-            відповідність членів колективу за його справи;

-            критичність і самокритичність, самоконтроль і взаємоконтроль членів колективу.

Очикуємі результати:

-            учні отримали знання з основ самоврядування;

-            учні отримали навички для  самовизначення в відношенні до учнівського самоврядування, формування особистої концепції;

-            учні отримають знання з основ нових технологій педагогічної діяльності, які зможуть використовувати в житті.

У процесі шкільної життєдіяльності головне місце займає класний колектив. Тому починайте формування органів самоврядування зі створення активу класів. У класах необхідно знайти заняття всім учням : це можуть бути постійні, разові чи епізодичні доручення. Вибираючи актив, визначте шляхом голосування , на який термін він обирається. На початку шляху дуже важлива роль надана класному керівнику, як куратору. Надалі необхідно давати учням приймати рішення самостійно, але постійно співпрацювати з ними.

Вибори Президента школи, бажано, провести у вигляді гри:

А) випуск кандидатами в Президенти своїх Програм, барвисто i змістовно оформлених;

Б)  провести зустрічи кандидатів зі своїми виборцями ( на класних годинах, на загальношкільних зборах);

В)  безпосередньо день виборів має бути проведено, як шкільне свято, з добре  оформленою   афішею, черговими, музичним оформленням, урною для голосування;

Г) треба організувати  роботу лічильної комісії, оголошення результатів на загальношкільній лінійці, по радіотрансляції, у шкільній газеті.

Відноситися до роботи органів учнівського самоврядування потрібно серйозно, співпрацюючи з ними.

Один раз на місяць необхідно проводити заняття для мерів класів, заступників мерів, обговорюючи з ними напрямки їхньої роботи, поточний план навчально – виховної роботи.

Намагайтеся постійно інформувати учнів школи, педколектив про діяльність Ради мерів, активу школи і класів у шкільній газеті, по радіотрансляції, на загальношкільних лінійках.

Колективний аналіз життєдіяльності класу  може здійснюватися як після проведення конкретної справи, так і за певний період (семестр, рік). Він сприяє визначенню особової значущості справи, своєї діяльності, рівня розвитку і саморозвитку, взаємодії і стосунків в колективі. Підведення підсумків і аналіз справи і діяльності може спочатку здійснюватися в мікрогрупах, а потім на загальних зборах колективу.

 

 

 

 

 

 

 


ПРОТОКОЛ

как составить протокол заседания ученического актива? про

Протокол заседания - документ, содержащий запись хода обсуждения вопросов и принятия решений на собраниях, заседаниях, совещаниях, конференциях, деловых встречах.

Протокол отражает деятельность по совместному принятию решений коллегиальным органом или группой работников.

Протоколы оформляются на основании:

  1. черновых записей, ведущихся во время заседания,
  2. стенограммы заседания или звукозаписи,
  3. материалов, подготовленных к заседанию (текстов докладов, выступлений, тезисов, справок, проектов решений, повестки дня, списков приглашенных и др.).

Если заседание стенографировалось, то есть велась полная дословная запись хода обсуждения, то после заседания стенограмма расшифровывается, оформляется и прилагается к протоколу (в этом случае допустимо вести краткую форму протокола).

Если ход заседания записывался на диктофон, после составления и оформления протокола звукозапись хранится еще некоторое время (как правило, до полугода).

Ответственность за подготовку протокола лежит на секретаре данного заседания. Секретарь несет ответственность за правильность записей в протоколе.

Существует два вида протоколов:

  1. полные,
  2. краткие.

Полный протокол содержит запись всех выступлений на заседании;

Краткий протокол - только фамилии выступивших и краткую запись о теме выступления.

Решение о том, какую форму протокола вести на заседании, принимает актив школьного ученического самоуправления.

Обязательными реквизитами протокола являются:

 

  1. название вида документа,
  2. название мероприятия ( например, заседание Совета мэров)
  3. дата и номер протокола,
  4. заголовок к тексту,
  5. подписи.

Заголовок грамматически согласуется с названием вида документа, например:

  1. Протокол общего собрания акционеров;
  2. Протокол заседания правления.

Текст протокола состоит из двух частей:

  1. вводной,
  2. основной.

Вводная часть оформляется идентично в полной и краткой формах протокола. В ней указываются:

  1. фамилии председателя и секретаря,
  2. фамилии или общее количество участников заседания и приглашенных лиц (если участников больше 15 человек, их фамилии не указываются, а делается отметка - «Список участников прилагается»),
  3. повестка дня.

Фамилии присутствующих записываются в протокол в алфавитном порядке с указанием места работы и должности. В протоколах постоянно действующих совещаний и комиссий должности присутствующих не указываются.

Вводная часть заканчивается повесткой дня.

Вопросы в повестке дня располагаются по степени их сложности и важности. Вопросы формулируются в именительном падеже без предлогов «о», «об». Наряду с вопросом указываются фамилия докладчика и его должность.

Основная часть текста протокола по каждому вопросу повестки дня строится по схеме:

СЛУШАЛИ, ВЫСТУПИЛИ, ПОСТАНОВИЛИ (РЕШИЛИ).

В разделе «СЛУШАЛИ» в кратких протоколах дается фамилия выступавшего (докладчика) и тема его выступления. В полной форме протокола приводятся: фамилия и инициалы докладчика, содержание его доклада (сообщения, информации, отчета). Если текст доклада представлен докладчиком в письменном виде, допускается после указания темы выступления в скобках делать отметку: (Текст доклада прилагается).

В разделе «ВЫСТУПИЛИ» в кратких протоколах указываются только фамилии лиц, выступивших в обсуждении, в полных протоколах фиксируются также их выступления, включая вопросы к докладчику. При необходимости после фамилии выступившего указывается его должность.

В разделе «ПОСТАНОВИЛИ (РЕШИЛИ)» записывается принятое решение. Решение формулируется кратко, точно, лаконично, так, чтобы не возникало двоякого толкования. Наряду с решением указывается количество голосов, поданных «за», «против», «воздержавшихся», а также список лиц, не участвовавших в голосовании. Постановляющая часть может подразделяться на пункты.

Участник совещания или заседания может представить особое мнение по принятому решению, оно излагается на отдельном листе и присоединяется к протоколу. О наличии особого мнения делается запись в протоколе после записи решения.

Протокол заседания подписывается председателем и секретарем. В особо важных случаях выступавшие должны визировать протокол, визы проставляются на левом поле документа, на уровне записи выступления.

Датой протокола является дата протоколируемого события. Если оно продолжалось несколько дней, то через тире указывают даты начала и окончания заседания. Отдельные виды протоколов (протоколы заседания технических, экспертных советов, комиссий, протоколы испытаний и некоторые другие) утверждаются руководителем организации или вышестоящего органа.

Допускается сокращенный вариант оформления протокола, при котором слова СЛУШАЛИ, ВЫСТУПИЛИ, ПОСТАНОВИЛИ (РЕШИЛИ) не печатаются. После цифры, обозначающей номер вопроса в повестке дня, печатается содержание вопроса (пункт повестки дня). Последняя строка содержания вопроса подчеркивается и под чертой печатаются, фамилии докладчика и выступивших в обсуждении (первой указывается фамилия основного докладчика, а фамилии выступивших - в порядке их выступления). После указания фамилий при необходимости кратко излагается суть рассматриваемого вопроса, а ниже - решение (постановление).

ПРОТОКОЛ
заседания Совета мэров

«_____» __________ 20___

Председатель – 
Секретарь – 
Присутствовали:       человек (список прилагается)
                         

ПОВЕСТКА ДНЯ:

1

 

2.

 

3.

 

 

  1. По первому вопросу слушали:

 

 

ВЫСТУПИЛИ:

 

 

РЕШИЛИ:
1.1.
1.2.

2. По второму вопросу слушали:

 

РЕШИЛИ:
2.1.

2.2.

Срок –

2.3.

По третьему вопросу слушали:

РЕШИЛИ:

Председатель ( Президент «школы жизни)                            /

Секретарь заседания                                                            /

ВІДОМІСТЬ  ПРО  УКЛАДАЧІВ:

1.   Педагог – організатор, методист  МЗШ № 45 Яковлєва Т.В.

2. Керівник Молодіжного ЄвроКлубу «Діалог» Яковлєв А.С.

Адреса навчального закладу: м.Миколаїв, вул. 4 Поздовжня, 58

загальноосвітня школа IIII ступенів  № 45

т.  71 – 64 - 60                                           Яковлєва Тетяна Вадимівна

т.  71 – 34 – 35                                          Яковлєв Артем Сергійович

 

 


ЛІТЕРАТУРА:

 

Конституція України. 28.06 1996 р. (Розділ 2 «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина», ст. 36, ст.37, ст.38)

 

Закон України «Про освіту» ( ст.51)

 

«Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти» (Рішення колегії МОН від 28.02 1996 р. № 2 /4 -8)

 

Програма «Основних ориєнтирів виховання учнів 1 -11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України». (Наказ МОН, МС України від 31.10 2011р. № 1243, розділи № 2, 3)

 

Методичні рекомендації науково – методичного центру м. Миколаєва, грудень 2011 р. «Деякі аспекти методичного забезпечення реалізації «Основних ориєнтирів виховання учнів 1 – 11 класів»

 

Д.В.Рогаткин. Школьное ученическое самоуправление. – Юниорский союз «Дорога», Петрозаводск, 2003 – 92 с.

 

Образование в сфере прав человека в школе. Сборник материалов. – Юниорский союз «Дорога», Петрозаводск, 2003 – 68 с.

 

Д.В.Рогаткин. Служба примирения в системе школьного самоуправления / Вестник восстановительной юстиции № 4, 2002. – М., Центр «Судебно-правовая реформа». – с. 52-59.

 

В.И.Бочкарев. Директору школы о самоуправлении. – М., «Владос», 2001 – 192 с.

 

М.И.Рожков. Развитие самоуправления в детских коллективах. - М., «Владос», 2002 – 160 с.

 

Реферат (Інтернет), Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти, 2008 - 2011